Круглий стіл на тему: «Роль бізнес-об’єднань у формуванні діалогу між підприємництвом та міською владою», проведений 28.11.2019 р. науково-дослідним центром ХДУХТ «Економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні» під егідою Академії економічних наук України в межах реалізації Програми підтримки розвитку підприємництва у м. Харкові на 2018-2022 рр. під патронатом Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку ХМР.

Учасники круглого столу обговорювали сутність, еволюцію становлення та проблеми розвитку ділових об’єднань в Україні як представників інтересів підприємців та новаторів законодавчих змін, розглянули приклади успішних адвокасі-кампаній у регіонах, завдяки яким вдалося досягнути позитивних змін у регулюванні на місцевому рівні, ознайомились з досвідом функціонування бізнес-об’єднань у місті Харкові.

У доповідях учасників круглого столу було представлено сутність функціонування бізнес- об’єднань в Україні як громадських організацій, що надають різноманітні послуги, допомагають розвиватися та відстоювати права підприємствам, які є їх членами, представляють їхні інтереси, консультують, надають інформацію, організовують форуми та зустрічі, здійснюють спільні закупівлі тощо. Важливою стороною у діалозі між підприємництвом та міською владою є роль бізнес-об’єднань в організації зустрічей представників малого та середнього бізнесу з урядовцями та народними депутатами, представниками органів місцевого самоврядування, в адвокації законодавчих змін.

На сьогодні на має чіткої статистики про кількість бізнес-об’єднань, рівень членства у них підприємств та їх діяльність в Україні. Цей сектор представлений об’єднаннями різних видів та функцій. Українські бізнес-асоціації об’єднують бізнес різних галузей та розмірів. Вони надають підприємствам навчальні та інформаційні послуги, а також виконують роль майданчика для діалогу між бізнесом та державою. Окремі бізнес-асоціації входять до громадських рад при міністерствах та інших органах влади. У Харкові громадське об’єднання при Харківському міському голові створене у вигляді Координаційної ради з питань розвитку підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності та залучення інвестицій, до якої входять представники влади, громадських організацій, в тому числі бізнес-об’єднань, наукових кіл та підприємництва.

Допомогу підприємцям також надають торгово-промислові палати, які напряму на відносяться до бізнес-об’єднань, але функціонально наділені правами посередників між бізнесом та владою, та їх діяльність регулюється певним законодавством. Діяльність Харківської торгово-промислової палати як громадського об’єднання спрямована на надання допомоги підприємцям у відкритті підприємства, веденні ЗЕД, проведення маркетингових досліджень ринку, штрихове кодування, захист підприємців (юридичні консультації, форс-мажор, представництво інтересів в господарських судах, спори с державними органами, досудове урегулювання спорів, медіація, захист інтересів в спорах з іноземними контрагентами); у своєму складі вона має Центр Інформаційної Підтримки Бізнесу, заснований за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи ЄС EU4Business, спрямований на надання всеохоплюючої підтримки розвитку МСБ, зокрема інформування бізнесу про існуючи для нього можливості на ринку.

Під час круглого столу виникла дискусія щодо ефективності бізнес-об’єднань у посередництві між бізнесом та владою для захисту інтересів бізнесу під час порушення прав підприємців, у тому числі при проведенні обшуків, та «непропорційності обсягу вжитих процесуальних заходів», допомогу підприємствам при спробах рейдерського захоплення їх корпоративних прав. Інструментами допомоги з боку бізнес-об’єднань є участь у підготовці публічної заяви, скарги до Міністерства юстиції, проведенні прес-конференції, переговорів з державними органами, звернення до посадових осіб та вирішення конфліктних ситуацій, проведення інструктажів щодо комунікації з органами влади та державного контролю, а також акцій прямої дії (збір підписів, протести).

Також учасники круглого столу ретельно оговорили досвід та приклади взаємодії підприємництва та міської влади за участю харківських бізнес-об’єднань, таких як Асоціація «Бізнес-партнерство», Східноукраїнська Асоціація сприяння підприємництву, Галузеве об’єднання роботодавців «Торговий Альянс», Спілка підприємців Харківської області, Харківська обласна молодіжна організація «Союз молодих підприємців», Харківська обласна організація роботодавців, Об’єднання підприємців торгівлі та громадського харчування Харківської області “Торгова єдність”, Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва, Харківська міська організація професійної спілки підприємців, Харківська обласна громадська організація “Асоціація приватних роботодавців”, Профспілка підприємців міста Харкова та інших.

За підсумками публічних обговорень учасники круглого столу підкреслили, що перевагами членства у бізнес-об’єднаннях для підприємництва є їх використання як майданчиків для діалогу з державою; послуги з менторства та ґранти, які вони мають можливість там отримати;  ділове та неформальне спілкування між учасниками (нетворкінг) та з успішними підприємцями; отримання практичних знань та досвіду від них; обмін та налагодження ділових контактів.

Прогалинами у послугах, що надаються бізнес-об’єднаннями, та потребами бізнесу, є: брак системності у роботі; низька активність інформування малих підприємств про можливість приєднатися до бізнес-асоціацій та отримати певну допомогу; низька участь у зустрічах підприємців з муніципальними органами; несвоєчасне надання юридичної допомоги підприємствам, послуг адвокації як діяльності із просування інтересів та захисту прав бізнесу, отримання зворотного зв’язку від своїх членів щодо того, з якими викликами вони стикаються.

Тому для збільшення ефективності діяльності бізнес-об’єднань та посилення їх ролі у формуванні діалогу між підприємництвом та міською владою слід здійснити наступні кроки.

Бізнес-об’єднанням: впроваджувати процедури, що дозволять уникати не доброчесних практик, та підвищувати прозорість діяльності; використовувати платформи та коаліції бізнес-асоціацій для формування спільних вимог щодо політичних кроків, потрібних для створення сприятливих умов для ведення бізнесу та усунення регуляторних бар’єрів; брати участь у громадських консультаціях, що проводяться державними органами та органами місцевого самоврядування при виробленні політики, в обговореннях проектів регуляторних актів і стратегічних документів; налагодити систематичну співпрацю з державними органами та органами місцевого самоврядування, делегувати представників у громадські ради та робочі групи при органах влади; посилювати власну експертизу та професійний рівень, підвищувати якість послуг; стратегічно планувати свою діяльність і розвиток, залучати експертну та фінансову підтримку програм міжнародної технічної допомоги відповідно до цілей та пріоритетів діяльності.

Міським органам влади: залучати представників бізнес-об’єднань до розробки політики, стратегічних документів та регуляторних актів на національному та регіональному рівнях, враховувати позицію бізнес-об’єднань та очікуваний вплив на малий бізнес при розробці; усунути регуляторні бар’єри для ведення бізнесу та максимально обмежити можливості для корупції відповідно до зворотного зв’язку; забезпечити ефективну, незалежну та прозору діяльність судової системи та правоохоронних органів для захисту прав бізнесу; співпрацювати з програмами міжнародної технічної допомоги, що працюють у сфері створення сприятливого середовища для ведення бізнесу в Україні та розвивають організаційну спроможність бізнес-асоціацій; забезпечити справедливі й прозорі критерії відбору бізнес-об’єднань до складу Координаційної ради з підприємництва при міському голові та налагодити комунікацію та співпрацю з бізнес-об’єднаннями, які не входять до її складу.